Часто наші шляхи неймовірно важкі:
Налягає пітьма і не світять зірки,
І душа як сліпа, і душа як глуха...
Повернися, Ісус, гине світ від гріха.
Повернися, молю, бо без Тебе життя
Мов захмарені дні, наче шлях в небуття.
Вірю я, тільки Ти на землі, повній зла,
Душі вирвеш з пітьми для добра, для тепла.
Мій Ісусе, себе віддаю я Тобі.
Мій Ісусе, я Твій і у щасті, й в журбі.
У любові Твоїй, і у силі Твоїй
Всім знедоленим я мир нестиму святий.
Прагну діло Твоє довести до кінця,
Прагну в небо ввійти, де оселі Отця.
Тільки Дух Твій мене до небес доведе.
О Ісусе, прийди, я чекаю Тебе.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Десять практических шагов к прощению - Пол Майер Иногда прощение может быть очень полезным, и есть смысл простить, и мы видим, что нужно сделать, чтобы этого достичь, видим всю логичность этого шага, однако все это лишь до тех пор, пока не заденут нас самих и прощение, таким образом, не станет нашей личной задачей. Какие тогда бушуют эмоции и как разгораются страсти! Шаги к прощению все те же, но, находясь в котле разгоревшихся страстей, когда нанесенная рана еще свежа и постоянно дает о себе знать, нам может казаться, что с логикой здесь нет никакой связи. Бэрри и Марта Кэмп испытали это на себе. Вот их рассказ.
